Дневник - Персональный сайт
Воскресенье, 28.04.2024, 20:44
Вітаю Вас Гість | RSS

OЛЬГА ІЛЮК

Блог

Дневник

Якщо розбити кіно нашої української політики на кадри, і пильно вдивлятись у кожне зображення, то можна дійти висновку, що фільм цей ні про що. Майже в жодному кадрі ми не побачимо загалом ЛЮДИНУ!!! Тобто те, на що, власне, й повинна бути спрямована політика. 

Людини в нашій політиці немає. Є політики, є політикани, але немає самої ПО-ЛІ-ТИ-КИ! Так, слова є, різні, є нездійсненні обіцянки, є маніпуляції суспільною думкою, є бажання дорватися будь-якою ціною до влади, є влада, яка не здійснює зваженої державної політики, і окремо від цього усього є ЛЮДИ!!!

Точніше, є електорат. Який він? Так само безцільний. Політики не пропонують цілей, тому електорат йде за словами. Програми обіцяються, але не виконуються. Дії якісь там є, але вигідні вони лише клану, що дорвався до корита. 

Кадр цього клану смішним чином змінюється на кадр іншого клану, який робить абсолютно те саме - просто грабує країну. 
Переглядів: 756 | Додав: olgailyuk | Дата: 06.03.2012

Будь-яке спілкування, якщо воно віртуальне, і особливо - не завжди взаємне та постійне, вичерпується. 

Те ж саме трапилось і з моїм інтересом до соцмережі Фейсбук. Просто зник інтерес. Тому я деактивувала свою сторінку. 

І тепер всі свої роздуми, коментарі з приводу подій, якій викликатимуть в мене певний відгомін, розміщуватиму на своєму персональному сайті. 

Кількість друзів в мене була невисокою в порівнянні з іншими, але якщо в когось з віртуальних друзів є бажання продовжити діалог, то мені можна писати на е-майл: oilyuk@yandex.ru 

А взагалі, віртуальний світ доволі оманливий. Він спокушає своєю невидимістю та бажанням представити виключно найкращі риси, щоб сподобатись, щоб викликати реакцію, захоплення. 

Але всякі похвали рано чи пізно набридають, а відсутність критичних правдивих коментарів навіть непримєно дивує. 

... Читать дальше »
Переглядів: 630 | Додав: olgailyuk | Дата: 02.03.2012

Сьогодні на роботі заклеювали вікна спеціальним папером, покритим рідким тістом. Як колись в дитинстві, у шкільні роки… В ліцеї я часто була незамінним господарником, який найкраще розвішував штори на великих вікнах, (ті самі, що принесла мама в подарунок класу, де я навчалась). Найкраще мила парти, прибирала і клеїла шпарини між стіною та вікном в зимовий період навчання.

Тепер знання знадобилися і на роботі. Нам ще не встигли в кабінеті замінити радянські вікна на євро, тому довелося взятися за серйозне утеплення приміщення у старий дідівський спосіб. Різницю відчули одразу – протяги поменшали, і тепло вже не видувало найменшим поривом з вулиці. А поки клеїла, згадувала минуле.

... Читать дальше »

Переглядів: 579 | Додав: olgailyuk | Дата: 03.02.2012

Аналізуючи вже минулий 2011, хочу відзначити таке: насамперед, це був рік пошуку себе і свого майбутнього шляху. Я знайшла нову роботу в іншій, маловідомій мені сфері - бухгалтерії.

З березня 2011 я працюю бухгалтером в централізованій бухгалтерії Глибоцької райлікарні. Саме тут моя мама працює ще з 1975 року. Вона - заступник головного бухгалетра і справжній фахівець в цій сфері з відповідною освітою. 

Моя ж універсальна освіта "Державне управління" (я - магістр державного управління) дозволяє працювати в бюджетній установі на будь-якій посаді. Тому професія бухгалтера, в принципі,  теж входить до цього переліку, я веду дві сільські дільничні лікарні та одну амбулаторію, яка до листопада 2011 теж була лікарнею. Робота цікава, хоч і напружена. 

Так, я й справді не настоювала на роботі в іншій держустанові саме через низький рівень оплати держслужбовця. Я залишилась жити й працювати на рівні району, хоча з моїм досвідом роботи в журналістиці у м. Льв ... Читать дальше »

Переглядів: 658 | Додав: olgailyuk | Дата: 02.01.2012


Читала записи з минулого… Не вірю, що була такою колись… Безтурботною, безвідповідальною, вітряною… Чи просто легкою? Несподіваною, мабуть. Була іншою. А тепер щодня теж інша. І дивлюсь на себе ніби збоку. Мені навіть сни сняться, що я на себе дивлюся, як у дзеркало, спостерігаючи не лише за зовнішніми рисами, а за собою новою… Доросла я набагато цікавіша, розсудлива, але милосердніша, допитлива, але без екзальтацій, вдумлива, але без пафосу, грайлива, але без фальшу, чистіша, хоч і не демонструю цього. Так, я вже нічого не демонструю, тому що доросліша. Я просто є. І якщо колись ці слова означали «я собі є – і все тут», то тепер вони означають: «просто», «заради життя є», «не заради себе є», «є»… Є… І це «є», це буття, і воно нині не перемішане з почуттями небуття, захмарних висот людського вимислу про «самого себе», як було колись в юності,  ... Читать дальше »

Переглядів: 800 | Додав: olgailyuk | Дата: 17.12.2011

У ЖИТТІ КОЖНОЇ ЛЮДИНИ ПРИХОДИТЬ ЧАС СПОКУТИ, ТОБТО ЧАС ЗБИРАТИ КАМІННЯ.
Настав такий час і в моєму житті. Яким воно було: дуже грішним, чи досить праведним – я не взмозі оцінити зараз, особливо, коли продовжується етап переосмислення всього мого минулого, а теперішнє лише змушує продовжувати пошуки та шукати висновки. Пошуки чого? Помилок, напевно. Висновки – які? Про все.
Про все суще у мені самій і довкола мене.
 
Часто я було надто самовпевненою і з приводу вибору у житті, і з приводу роздумів своїх, і навіть з приводу своєї творчості. Я дозволяла собі багато, а може, й забагато. І я обпеклась. Як обпікаються усі творчі люди, які заглянули за межу дозволеного. Я обпеклась об свої ж слова і об свої думки. І ледь не загинула. Разом із своїми гріхами, ще не вивченими мною і, зрозуміло, ще не усвідомленими донедавна.
 
Починаючи з 13 листопада по 17 листопада я мала три важких сердечних напади, які супр ... Читать дальше »
Переглядів: 668 | Додав: olgailyuk | Дата: 10.12.2011

В последнее время мне стало скучно просто спать и по'тому я решила спать и размышлять одновременно. Например сегодня я сквозь сон размышляла о нейрино, - самой маленькой частичкой атома, точнее о том, как оно влияет на восприятие мира человеком (в даном случае - мной)...

И пришла к очень интересным выводам, во первых нейрино - это не частичка материи, а частичка духовности, ведь она вмещает в себе информацию о всём и обо всех. И если мы эту информацию пополняем, развиваем, исследуем, и приумножаем - мы входим в связь с высшим разумом, так как нейрино - это и есть та ниточка, которая нас соединяет с Творцом. Поэтому нейрино стоило бы назвать духом, душой, мыслью.

Но самое интересное то, что именно нейрино нейтрализирует, впитывает в себя нейтральность, своеобразную пустоту. Оно реагирует на каждый наш импульс, и если импульс негативный, нейрино выдает то же самое в сторону человека, словно зеркало.

Поэтому тот, кто уничтожает нейрино (душу) плохими делами, поступк ... Читать дальше »

Переглядів: 5330 | Додав: olgailyuk | Дата: 11.10.2011

Істинно вам кажу...
Істиною до вас промовляю
Істиною вас заклинаю:
Не відштовхуйте Її за межу...

Бо піде... Вас покине межою
Наздогнати хто в силі Її?
Бути в ній - вічнії дні,
А без неї - життя марнотою...

Істинно вам кажу -
            Нею і промовляю...
Переглядів: 566 | Додав: olgailyuk | Дата: 04.08.2011

Этой ночью мой сон словно стал продолжением вчерашнего дня - дня моего Чистилища. Я увидела во сне конец своего пути, где меня ожидает МОЕ Дерево. Внутри дерева живет дивное лицо женщины: доброе, привлекательное, теплое, вечное, я бы назвала его Лицом Праматери, оно было безвременным, и словно забытым (когда-то я нарисовала такой рисунок: женское лицо в середине дерева). И тут я поняла, что это Откровение, что мне показывают то, что показывают в конце человеческой жизни. Я почувствовала, что от удивления и напряжения не дышу, и снова, как и всегда, попросила меня вернуть на землю (не могу я уйти так неожиданно). Вдох-выдох – и я живу дальше. А сон свернули, словно сувой, (моя страничка в Библии Бытия?), и он растаял.

... Читать дальше »

Переглядів: 647 | Додав: olgailyuk | Дата: 27.07.2011


Она Ему с детства принадлежит, и не потому что она - Его ребенок, а потому что в этой своей жизни она не должна была остаться - ей предлагали выбрать небо - то, что всегда для неё, всегда - ЕЁ, всегда - с ней, но там на Земле так волновалась мама, уже потеряв одного младенца... "Разве нельзя небо отправить вместе со мной на Землю? - был её первый вопрос к Нему - ... для того, чтобы и мама не волновалась, и небо не обиделось? - объяснила она свой вопрос. И Он ответил МУЗЫКОЙ. Под сопровождение небесного оркестра ей разрешили вернутся к маме, прихватив с собой и свое небо.
Только вот выбрали для неё самое сложное - небо, которое можно воссоздать снова, лишь пройдя все ЗЕМНЫЕ испытания. Неведомо, каким таким чудом она их прошла, да и не важно это, - важно только то, что она помнила об этом подарке, и о том, что принадлежит Богу.
Как часто в её жизнь проникало нечто чужое, пытаясь вырвать её из объятий Бога, украсть, заточить в темнице больной печали, уничтожить, ... Читать дальше »

Переглядів: 745 | Додав: olgailyuk | Дата: 05.07.2011

« 1 2 3 4 5 6 ... 9 10 »
Форма входу
Пошук
Календар
«  Апрель 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930
Друзі сайту
Статистика