Дневник - Персональный сайт
Четверг, 28.03.2024, 15:01
Вітаю Вас Гість | RSS

OЛЬГА ІЛЮК

Блог

Дневник

Цікаво, ЩО люди відчувають, коли бачать перше кохання, або людину, що важила колись багато, а тепер - просто в неї своє життя, і вона вже інша, і твоє життя теж інше?..
Та чи своє? Часто людина обирає саме СВІЙ шлях? Коли вона повертається спиною до кохання, і йде невідомо куди, втікає від себе, - що з нею відбувається? ЩО З НЕЮ ВІДБУВАЄТЬСЯ ПІСЛЯ ДЕКІЛЬКОХ РОКІВ ПО ТОМУ?!
Припустімо, понура постава, задуманий погляд, пустка на серці, стискання губ, відчуття минущості життя, ще що?
І щось вічне, може?
Спогади. Щем на серці.
Коли щем - це добре.
Коли спогади - сумно.
Коли байдужість - страшно.
Коли кінець - боляче.
А іноді нічого, пошук: немов шукаєш потрібну програму в системі, а її немає. І все запитуєш себе: ЧОМУ НЕМАЄ?
Хто ж вирішує, якщо не людина сама? І від кого вона насправді залежна? З кожним роком ми втрачаємо здатність відчувати, тому пливемо за течією. Бор ... Читать дальше »
Переглядів: 817 | Додав: Olga | Дата: 11.09.2008

Щось таке дивне твориться в державі! Здається, амбіції таки переважають над здоровим глуздом.
Мабуть для Президента Ющенка було б доречно зараз піти у відставку і підготувати на своє місце хоча б того ж Яценюка, за якого, цілком ймовірно, після зради Тимошенко, проголосують на президентських виборах.
Але зазначу, що часи правління Ющенка, в будь-якому випадку, є для України найкращими в плані українізації нашої держави. Не зважаючи на безліч недоліків, це чи не єдина людина (державний діяч), яка (який) принаймні не ігнорує наявної проблеми українофобії в суспільстві, що взяла свій початок за часів кучмізму і досі зберігає свою значимість завдяки діям російсько-мовних кланів, що окупували інформаційний простір нашої держави.
Чи достатньо робить Президент та його команда в цьому плані?
Ні, не достатньо, але хоча б щось. Хоча б власним прикладом закликає нових українців шанувати мову та землю,  на якій вони живуть. А це вже не ... Читать дальше »
Переглядів: 804 | Додав: Olga | Дата: 05.09.2008

Починається новий робочий тиждень, а згадуються чомусь проведені вихідні, власне, активно-відпочинкові вихідні, коли вранці встаєш з відчуттям того, що мандри - то є найкраще для серця людини, сідаєш на автобус чи потяг - і манить дорога за горизонти незвіданих далей...
Вчора ми з мамою і Пандочкою поїхали до Хотина, де провели разом приємні години: не було ні холодно, ні спекотно - зате було затишно і приємно.
Дністер все ще доволі повноводний і дуже мутний, величний.
Заповідник "Хотинська фортеця" був, як завжди, відкритий усім вітрам назустріч - легкий та живий у спілкуванні з туристами і особливо дітьми.
Я розмістила фотографії у розділі "Моя семья" із цієї поїздки. Але чесно кажучи, вони не передають того захвату від побаченого, обов'язково треба подивитися на власні очі, тому й запрошую усіх до Хотина - не пошкодуєте!
Це не просто Фортеця, що зупинила турків на вході в Європу, це козацька велич - Український Лица ... Читать дальше »
Переглядів: 752 | Додав: Olga | Дата: 18.08.2008

Цілком розділяю позицію свого колеги по письму, поета і гелога зі Львова,  Анатолія. процитую його роздуми: "Одне зрозуміло - не слід шукати винних в Росії чи Грузії - винні обидві сторони. Одна створила провокативну ситуацію, а інша піддалася їй. А постраждали, як завжди, невинні.
Вражає ефективність дії російських спецслужб - за такий короткий час брехливими обіцянками підкупити осетинів і надати їм російське громадянство.
А між іншим, у нас їхня п’ята колона теж діє! На Закарпатті, де ”дєятєлі” з московського патріархату пропагують сепаратистські настрої і створення міфічної нації ”русинів”. Один раз московити вже вкрали назву ”Русь”, а що тепер їм заважатиме сказати, що ”русини” - це ”исконно российский этнос”?
І тоді російські сили в Карпатах та в Криму, а Україна - в кліщах. Тому слід бути дуже обачними. Попереджений - значить озброєний.
Я гадаю, Росія ... Читать дальше »
Переглядів: 809 | Додав: Olga | Дата: 12.08.2008

Що керує людиною перед тим, як здійснити милосердя? Що це за порив, який виникає десь вглибні єства, і очі зосереджено (навдивовиж усвідомлено) зупиняються на об"єкті, якому треба допомогти, який потребує уваги, співчуття, участі в його житті. І цей погляд-запитання до тебе: "Байдужий (- а) ТИ чи ні?" змушує відповісти – пройти мимо, не відреагувавши, або ж таки проявивши цей акт милосердя.

Вони на нас теж іноді не зважають, сидять біля церков чи розкішних магазинів, понурі, стомлені чеканням і мабуть роздумами, а може їх відсутністю та відчаєм – врівноваженою байдужістю до всіх, які не схожі?...

... Читать дальше »

Переглядів: 959 | Додав: Olga | Дата: 04.08.2008

Період великої грози, коли цілу добу йшов дощ, почався  в нас ще в четвер 24 вранці і продовжувався до вечора п"ятниці. Було свято княгині Ольги. Але я не пішла до церкви, як завжди, не спалося вночі, тому хоч і прокинулась вранці, йти кудись не хотілось. Тим паче, що на вулиці потемніло, загриміло і у мене знову раптово почався страх перед грозою та блискавкою. У дитинстві не боялась так грому, а після минулого літа, коли грім та блискавка у Києві, здавалося, розривали небо на дрібненькі частинки і лякало  постійними спалахами, я стала надто чутливою до такого прояву гніву неба.
Сиділа на дивані і писала вірш:
Громовиця
Голова неба болить нестримно
Громом сповнена, розпинається.
Рани голосом рве надривно
Сльозами-дощем умивається.
 
Блискавицею світ зчудовано
То лякає, то увагу в ... Читать дальше »
Переглядів: 877 | Додав: Olga | Дата: 30.07.2008

Так, я люблю село. Люблю приїжджати в село до родичів. Люблю запахи села, люблю святковий настрій села, особливо недільний, коли в церквах після служби йдуть вінчання. Особливо красиві ті села, що розляглись на берегах ріки, вливаються своїм стилем та настроєм життя у річкові потоки часу та простору.
Люди, що виросли в селі і шанують своє походження, красиві не лише у своїй любові до рідного дому, людей, знайомих, а й тим, що готові навіть якщо живуть десь далеко, з радістю повертатись у рідний дім, до батьків, які залишились у селі, до родичів, що там проживають.
І вони сумують, коли вже немає до кого приїхати, і сняться їм, напевно, стежини, дерева, ріки, небо... Сняться щасливі дитячі роки.
У моїй пам"яті найкращі села, що вразили моє серце це - село Кам"янка (Глибоцький район), село Червона Діброва, де я два місяці працювала вчителькою. Мені й досі неймовірно приємно згадувати той час, ті краєвиди, тих дітей, ту першу і останню шко ... Читать дальше »
Переглядів: 938 | Додав: Olga | Дата: 20.07.2008

Дослівно ця цитата звучить так: „Шекспір для світової літератури є тим, чим Гамлет є для уявної сутності літературного персонажа: це дух, котрий проникає повсюдно, котрий не можна закувати в окреслені рамки”...

Цю цитату я прочитала в блискучій статті Дмитра Дроздовського„Літературна цивілізація в іменах або Чому все починається з Шекспіра?”, опублікованій у журналі „Всесвіт” (№5-6, 2008 р.).

... Читать дальше »

Переглядів: 1289 | Додав: Olga | Дата: 18.07.2008

Здається починаю вловлювати цю різницю ментальностей між українцями й представниками інших націй. Власне, вловлювати в контексті літератури. Завжди помічала, що ми пишемо по-іншому, а в чому ця різниця – не могла збагнути.

Різниця у темпі мови. Письменники з інших країн пишуть не так, як наші письменники. В них інший темп: іноді він подібний на розтягнуту гумку, деталізує кожну дурницю, описує те, на що українці зазвичай не звертають уваги, і спиняється в змістовному своєму навантаженні на тих речах, які насправді взагалі нецікаві, але саме вони і є потім найважливішими в тексті, бо все до них зводиться.
Переглядів: 1005 | Додав: Olga | Дата: 16.07.2008

Сучасна українська література, як і політика, поділилась на клани, певні угрупування і шукає подібних собі, аби виділитись серед інших не лише їм притаманною якістю (стилем, формою, змістом і т.д.), а й кількістю собі подібних.
Цих течій (себто кланів) декілька найбільш промовистих:
- Література, представлена в інтернеті.
 
- Література (статусна) старої генерації ще за радянщини сформованої Національної спілки письменників.
 
- Література так званих феноменів ("Станіславський феномен"), породжена в часи розвалу Союзу, коли всім здавалося, що ніхто вже не напише стандартної радянської поезії та прози, тому не напише вже нічого, аж тут з"являються веселі молоді люди, які дозволяють собі епатажно виступати перед читачами та використовувати ненормативну лексику в своїх текстах (чим і привертають увагу).
 
- Література масового читача (як її ще називають "курчача") для розваги серед буденності та сірості втомлених мегаполісників, які готові пов ... Читать дальше »

Переглядів: 1591 | Додав: Olga | Дата: 26.06.2008

« 1 2 ... 7 8 9 10 »
Форма входу
Пошук
Календар
«  Март 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Друзі сайту
Статистика