Тема Голодомору була мені відома ще з 1985-87 рр. з розповідей мого вже покійного (Царство йому Небесне!) татуся. Тоді, маленькою, кожне його слово про істинну правду нашого Народу я вбирала, немов ковток свіжого повітря серед єресі радянського виховання своїх перших шкільних років. І вже тоді батькові слова "Україна БУДЕ незалежною" ставали для мене не лише пророчими, а й беззаперечними.