Дізнавшись на службі в церкві княгині Ольги (м. Глибока) про перебування чудотворної ікони Божої Матері Манявської в Чернівецькому храмі преп. Параскеви Сербської, а потім і в Свято-Пантелеймонівському чоловічому монастирі (с. Шипинці Кіцманського району) та у Свято-Преображенському жіночому монастирі (с. Васловівці Заставнівського району) в жовтень 2012 р., я вирішила подивитись відео Манявського скиту, якого ще називають Українським Афоном, по інтернету, і при можливості, поїхати на поклоніння святій Іконі в один із монастирів. 

Прочитала нещодавно, що в деяких країнах вже діє глобальний світовий рахунок, куди можна перераховувати благодійні ЕЛЕКТРОННІ гроші для тих, хто потребує елементарного - їжі. Цим людям дають кожному окремо свій код на мобільний телефон, і по тому коду просто з мобільного вони розрахровуються в спеціальних суперкаметах (де діє ця благодійна програма) за продукти. Здебільшого, це країни Африки. 

З того часу минув рік. За цей рік переосмислено багато. Були намагання жити, як колись: звичайним життям. Не змогла. Це узріння ран своєї душі, подароване Богом з 18 на 19 листопада 2011 року, не дає мені право залишатись, як кажуть старці, "ветхим человеком". Я дійсно, немов померла тоді, рік тому, коли несподівана хвороба вклала мене на ліжко скорботи і відповідно - важливих роздумів над пройденим життєвим шляхом.