22 серпня я була в Луцьку. Їздила з метою благою: пожити в монастирі. Мій духівник Роман Грищук благословив мене саме до Свято-Василіївського жіночого монастиря при Луцькому Соборі.
На мене відразу ж наклали послух на кухні, який я вперто і з натхненням виконувала до останніх сил, але вже другого дня здоров"я трішки мене підвело. Проте, свій послух я виконала до кінця, щоправда, мені трішки допомагали інша послушниця та дівчина з хору.
Служба в монастирі проводиться тричі: о 8-й ранку, о 18-й та о 23-й... Це особливо надихає для роздумів.
Пригадується все життя: найменші дрібниці, найменші гріхи... Але не відразу. Не встигаєш за усім услідкувати: послухом (приготуванням їжі, прибиранням на кухні), молитвою, внутрішнім ростом...
Немов твоя душа була такою маленькою дитинкою, але несподівано швидко дорослішає...
Все стає серйозним, насиченим, важливим. Вся атмосфера монастиря спонукає до переосмислення самого себе.
...
Читать дальше »
Переглядів:
638
|
Додав:
olgailyuk
|
Дата:
05.09.2012