Життя спливає. Мусить так бути. Головне, добре знати, як воно спливає, чи вірним шляхом ідемо. Наприкінці життя, особливо чийогось, точніше рідної людини, аналізуєш все, роздумуєш…. Бачиш якісь такі помилки, на які раніше вперто не хотів звертати увагу. Іноді вони можуть бути спричинені гіркотою образ, відчаю, іноді просто важкістю на серці, тривогою і тому своєрідною неадекватністю, тобто словами, які ранять, словами, які мовлені надто з відчаю… І тоді думаєш, настільки велика сила слова і думки! Настільки важливо є те, про що ми думаємо! Власне, те, що ми думаємо, те з нами і відбувається. В один з найскладніших періодів свого життя в 1996-1997 рр. я читала молитовник щодня і були там слова «паче сніга убілюся», які мене пройняли до самого серця. Я любила ці слова так само, як слова «Бог», «любов», «вічність», «радість», «блаженство», «щирість», «добро», «мудрість», «вдячні ... Читать дальше »