Наважилась на видання своєї першої книги. Вирішила назвати її лаконічно і просто: "Поезії". Орієнтувалась трішки на допомогу спонсорів, яких шукала, звісно ж, серед друзів і знайомих, але доведеться розраховувати лише на мого основного спонсора - МАМУ. Що ж, слава Богу, поки вона є - і я є, адже залишилась я на цій Землі саме заради неї. І на щастя, ще жодного разу про це не шкодувала, як би важко мені не було в житті. І книга ця теж заради неї. І я вся заради неї. Я - її не написана, але втілена Поезія. Ось такі новини. Вже в дві руки граю на фортеп"яно. Непогано виходить, хоча до якісної гри мені ого-скільки ще треба тягнутись і працювати. Часу вистачає, натхнення теж - і це основне. Створила свою першу маленьку композицію. Неймовірно нею втішена. Звісно ж, запам"ятала її. Але на ноти теж перевела. За першою спробою вийшло з помилкою, але за другою - добре. Я беру приватні уроки музики в чудового педагога і не полишатиму цієї справи, допоки дихаю. Хоча з диханням справи гірші. Здоров"я явно підводить. Намагаюсь триматись і не здаватись... Усім друзям і прихильникам бажаю успіхів! Ваша Ольга Ілюк.
|