Насолоджувалась сьогодні диском, який виписала по музичному сайті Умка, «Корифеї українського вокального мистецтва». Стільки часу пішло в моєму житті марно БЕЗ цієї музики, без цієї СПРАВЖНЬОЇ музики. Чому ще в 25 років людина не замислюється над цими речами – над тим, ЯКЕ колосальне задоволення може принести справжня музика, світла, чиста, душевна…

Я безліч часу витрачала на КІНО, намолодіжну музику, сучасну українську естраду, мені подобались кліпи, мене захоплювали ритми… Може, це загалом ритми ваблять молодь в танець, в хороший настрій чи настрІй? До бою, до вишуканих зустрічей і цікавих знайомств?

А потім раптово (і НАРЕШТІ) надходить ТВІЙ час пізнавати високе мистецтво. Надходить, не зважаючи на те, що батьки привчали до іншого, і музичних чи літературних смаків тобі вчасно не привили… То й на ліпше, далебі… Бо є нагода самому все пізнати, зсередини… Не чужим розумом та серцем збагнути вподобання, високе, прекрасне, а своїм, ВЛАСНИМ – і тому й насолоджуватись цією новою гранню в особистому внутрішньому світі. Чи то пак, світах…

Світах…

Сьогодні я отримала по пошті не лише диски, себто спів Анатолія Солов’яненка, Дмитра Гнатюка, Марії Стеф’юк, а й книгу «Свідчення й освідчення (Автографи для Анатолія Добрянського)», що вийшла нещодавно друком. Чудове видання. Низький уклін його  укладачам. Справді, про таких людей, як Анатолій Миколайович треба писати й думати й згадувати багато, бо чим більше пізнань – тим більше почуттів і нових обріїв на горизонті життя… і краще розумієш, ЩО хочеш сказати іншим людям.

А що Я хочу сказати?

БУДЬТЕ СОБОЮ І СЛУХАЙТЕ СПРАВЖНЮ МУЗИКУ!

А зараз трішки не про музику.

Я знаю, що наші політики вирішили ризикнути і почати все заново! Я закликаю відмовитись від ідеї одночасних парламентських та президентських виборів і залишити державу в спокої. На цих позачергових виборах не стане президентом ні Янукович, ні Тимошенко, ні Яценюк. Дайте можливість державі пошукати більш гідну особистість. Не руйнуйте те, що вже збудували і здобули в боротьбі за демократію. Після революційних подій, зазвичай, до влади приходять диктатори. Далебі, може нам того й треба, але диктатура може надто стрімко змінити напрям України і спрямувати державних корабель в протилежному від європейських цінностей напрямку. А це не те, на що заслуговує цей народ. Він й так надав забагато повноважень і благ своїм поводирям. Не підводьте, шановні, бо самі ж на граблі і наткнетесь. Люди все одно переможуть.

Щодо кризи: даремно ви від людей забираєте останнє – повернуть силоміць!