У мене змінився голос - я почуваюсь дивно з цим новим голосом, в ньому є якась хрипота, яка йде зсередини мого єства, але вона немов засмучена дитина, і водночас в ній глибинний зміст, тиша...

Голос став тихіший. І немов терпке вино на смак. Голос, схожий на внутрішній голос, який я чула не раз...

Разом з ним у мені теж щось змінилось. На краще. Будь-які щирі зміни на краще. Я завжди вірила в силу Щирості.

Але як мені далі бути з таким голосом, боюсь, він вже не зміниться на той, що був раніше. І я завжди чутиму якраз СЕБЕ справжню... Дзвінкість переросла у печаль...