Є люди, які вміють вміщувати великі істини в маленькі художні твори. Таким для мене став і Бруно Ферреро. І саме такі люди вчаться бути щасливими в цих маленьких творах та великих істинах, що вміщуються в них.

 

Хочу декілька висновків з його текстів зацитувати. Після кожної розповіді про життєву ситуацію виникають, як логічне завершення наведеного прикладу, декілька "дивних речень" - сильних за своїм змістом:

 

Із тексту "Знак":

                          Ми дуже схожі на звіра, коли вбиваємо.

                          Дуже схожі на людей, коли осуджуємо.

                          Дуже схожі на Бога, коли вибачаємо.

 

Із тексту "Говоримо...":

                           Казати усе, "що спаде на думку" - найпопулярніша мова світу.

                           Мільярди слів щоденно ранять нас.

                           Здатність промовляти - великий дар.

                           Щоб людина не говорила надто багато дурних слів Богові, Він дав їй десять пальців, щоб пам'ятала Його мудрі ради:

                          "Щоб перше слово було добре,

                           Щоб друге слово було правдиве,

                           Щоб третє слово було справедливе,

                           Щоб четверте слово було щире,

                           Щоб п'яте слово було відважне,

                           Щоб шосте слово було делікатне,

                           Щоб сьоме слово несло втіху,

                           Щоб восьме слово було ласкавим,

                           Щоб дев'яте слово було сповнене поваги,

                           Щоб десяте слово було мудре.

                           Далі мовчи!".

 

Із тексту "Порядок":

                           Якби всі ті, хто керує, навчає, командує, закликає, заохочує - вирішили дотримуватись того, чого вимагають від інших, цей світ був би раєм.

 

Із тексту "Незалежно від усього":

                           Просив Тебе, Боже, щоб дав сили реалізувати мою мету.

                           Ти ж зробив мене слабким, щоб навчився слухати в покорі.

                           

                           Просив у Тебе здоров'я, щоб міг учинити великі справи.

                           Ти зробив мене хворим, щоб міг зробити добрі справи.

 

                           Просив Тебе про багатство, щоб бути щасливим, -

                           Дав убогість, щоб став мудрим.    

 

                           Просив про владу, щоб люди прийняли мене, -

                           Зробив мене немічним, щоб мав потребу в Богові.  

 

                           Просив за речі, щоб тішитись життям, -

                           Дав мені життя, щоб втішався речами.

 

                           Не отримав нічого з того, що просив,

                           але отримав те, що сподівався.

 

                           Не зважаючи на те, що жодне з моїх прохань не було виконане,

                           Моя найглибша молитва була почута

 

                           Тепер відчуваю себе ще більш блаженним!

 

                                                           Бруно Ферреро ("Життя - це все, що ми маємо")

 

Ось такі хороші сміливі висновки...