НЕБО ДЛЯ ТЕБЕ

Вимолити небо для тебе… для себе… Це єдине місце, де ми можемо безперешкодно зустрітись. Єдине. На землі - нам шкодять обставини, яких ми подолати не зможемо. На чужому ж нещасті - щастя не збудуєш, але й чуже щастя не збережеш на нашому нещасті… (хоча про це нам краще не знати нічого)…

Певною мірою, дозволу нам не дає це ж НЕБО. Може для того, щоб саме НЕБО, саме ВОНО подарувало нам ті крила, які стануть винагородою нашим земним мукам розлуки, відстаней, прощань. Крила, які допоможуть долетіти до вічного обрію щастя, до щастя, яке немає меж, немає обставин, немає ні початку, ні кінця.

Тобі пощастило вже, хоча б тому, що ми ТАКИ знайшли один одного на цій грішній землі. Ми зустрілись поглядами, серцями і цю єдину зустріч збережемо навіки. Тобі пощастило читати тепер ці рядки, а мені – писати їх для тебе. Тобі пощастило, що любов наша взаємна, хоч і немає земного права на існування. Мабуть тому, що має небесне. Тобі пощастило, що ми не розминулися в часі, що народжені покохати один одного в одну і ту ж епоху. Що цей мій лист не пахне зів’ялими трояндами, адже така любов не в’яне, бо не цвіте. Вона – вічний бутон мрій, ідеал душевного пориву і сердечної краси.

І мені пощастило. Мені неймовірно пощастило. Я знайшла тебе – того, для кого прагну вимолити небо…

18.12.2011 р.