1). Якщо є складний вибір: померти для когось чи для себе, то ліпше померти для когось, бо це – півбіди, ніж для самого себе справжнього, бо тоді це справжня біда. (Не вбивай себе справжнього – і тоді ті, хто довкола тебе, теж навчаться бути справжніми).

 

2). Нові мрії – нові розчарування, тому краще не мріяти взагалі – в цьому твердженні, вперше заявленому Гаутамою Буддою, слід погодитись. І бажано не на власному пережитому, а на власному осмисленому.

 

3). Старі мрії – болючі спогади, ненадійний багаж, який будь-якої миті може прибити до Землі остаточно. Відкинь його, не вдаючись до зайвих роздумів!

 

4). Ніколи, за жодних обставин, не піддавайся спокусам матеріального світу – рано чи пізно втратиш щастя остаточно! Вчись розставляти акценти на духовному!

 

5). Не вір ні очам, ні вухам, ні дотикам, ні смакам, ні своєму носу – лишу внутрішньому голосу, який і є Бог (якщо ти на нього заслуговуєш і, все ж таки, щиро дослухаєшся до свого серця). Очі затуманять, вуха нашепчуть обман, дотик виявиться надто спокусливим, смак зробить тебе рабом, ніс заведе не в тому напрямку, а внутрішній голос - спрямує в небеса!

 

6). Ніколи бездумно не влазь у секс. Пам’ятай, секс – це частина твого розуму і основа твоєї психіки, тому кохайся вдумливо і цілком відверто, тоді будуть задоволені дві сторони однієї медалі: ти і твоє тіло!

 

7). Знай, за життя нічого не оцінюється вірно, лише після життя, точніше в смерті, постає німб над головою і ти остаточно розумієш, КИМ ти був насправді (або ріжки видніються і від цього втіхи ніякої) - це вже те, що заслужив собі життям на Землі.

 

8). Твори і живи так, ніби без твоєї самовіддачі і щирості людство загине. Тоді ти привнесеш в це життя необхідну новизну – і саме тоді це будуть шедеври!

 

9). Пам’ятай, кожна нова людина, що народжується, - потенційний геній, тому стався до нього (до неї) з глибоким співчуттям та повагою, бо цілком можливо, що їй доведеться пройти не менш тернистий шлях в житті, ніж тобі.

 

10). Пізнавай себе, допоки дихаєш, але як помиратимеш – насолоджуйся ПІЗНАННЯМ власної смерті і СЕБЕ в ній, в тому, що після неї.