Кажуть, істина одна,

Проте зміст її - таїна,

У ній подих весни незнаної

Й осені печалі незванної.

Гість для більшості чи сестра

Для самотності серця чистого

Істина - із дивин дивина

Кліше Думки Імлистої!

Слід величності серед вірності,

Посаг щирих дівочих мрій,

Розділяє світло од сірості

Надихає світ до Надії!

Любо-дорого знати істину...

Кажуть, істина, все ж, одна

Останньою стає Пристанню,

Зміст ЇЇ - Таїна.