Залишаю у малюнку почуття
Порятунку у рисах шукаю
Зображаю твій лик навмання
Ще з кохання чи вже не кохаю?
Затуляю тебе у картині
Цей полон безутішний, я знаю
Гасне геній любові в світлині
Так у рухах творіння збуваюсь
Так звільняюсь, грішу, відпускаю
Мрію, будемо, вірю, разом
Я тебе ще кохаю, малюю, зітхаю
Та вже тануть із серця топази
Все залишу у спадок картині:
Блиск очей твоїх, слів таємних
І себе в ній сховаю понині
Й повік у малюнку приємнім
Ми з тобою лиш так будем вічно -
Долі дві у картинах стрічних.